Наша команда здійснила надзвичайно важливу та емоційну поїздку до військових, які зараз несуть службу в Одеській області. Ця подорож не була випадковою — вона стала продовженням нашої місії підтримки тих, хто захищає нашу країну. Ще в березні, під час служіння в госпіталі, я познайомився з одним із бійців. Після його виписки ми періодично підтримували зв'язок, і нещодавно він знову звернувся до мене з проханням привезти їм деякі смаколики, якщо ми опинимось поблизу.

Знаходячись у Жмеринці, я зрозумів, що поїздка до військових стане можливістю виконати це прохання. Разом із місцевими капеланами ми організували подорож, підготували необхідне та вирушили в дорогу. Сестри зі Жмеринської церкви приготували для наших бійців смаколики, щоб підтримати їх на дусі.

Проте дорога підготувала для нас власні випробування. За 30 кілометрів до пункту призначення наш автомобіль зіткнувся з серйозною проблемою — ми розбили піддон двигуна на важкому відрізку шляху, через що витекло все масло. І хоча це могла бути значна перешкода, несподівано для нас на безлюдній дорозі з’явилися двоє водіїв, які допомогли дотягнути машину до найближчої СТО. Це було справжнє диво, адже дорога, на якій ми зупинилися, майже не бачила проїжджаючих машин.

 Хоча ми і прибули до військових пізно ввечері, нас зустріли з великою радістю. В цю ніч ми залишилися на ночівлю з бійцями, а ранок розпочався зі спільного сніданку в солдатській їдальні, обміну новинами та духовним спілкуванням. Солдати були особливо вдячні за смаколики та нашу підтримку, а також попросили про духовну опіку над ними.

Ця подорож стала для нас ще одним свідченням того, наскільки важлива молитва, взаємодопомога та надійна підтримка в такі непрості часи. Незважаючи на всі труднощі, ми змогли виконати нашу місію та подарувати військовим частинку тепла і турботи, які вони так цінують у ці важкі часи.