У лютому команда капеланів Відокремленого підрозділу Першого Українського Батальйону Військових Капеланів пройшла чергову ротацію у військовому госпіталі, щоб бути поруч із тими, хто щойно повернувся з передової — пораненими, виснаженими, але незламними.

Наші капелани щоденно зустрічали бійців із гарячими напоями — кавою та чаєм, підтримували словом і молитвою, дарували тепло — не лише у вигляді необхідного одягу, білизни, засобів гігієни, а й через живе спілкування, турботу, посмішку.

У години тиші ми разом дивилися фільми, співали пісень, розмовляли про життя, віру, перемогу. Кожен ранок і кожен вечір починався та завершувався молитвою за воїнів — за їхнє відновлення, за родини, за силу й надію в серці.

Ця госпітальна ротація стала ще одним нагадуванням: служіння — це бути поруч. У простих речах. У простій присутності.

Ми щиро вдячні всім, хто підтримує це служіння. Завдяки вам ми можемо бути там, де болить. І нести туди світло.